Той страшний Голодомор.

Щорічно в останню суботу листопада в Україні вшановують пам'ять жертв голодоморів і політичних репресій. З нагоди роковин Голодомору 1932-1933 р.р., жертвами якого стали мільйони українців, в бібліотеці було організовано книжкову виставку «Голодомор:пізнання історичної правди», на якій були представлені твори, присвячені цій трагічній події відбулася  історична година «Той страшний Голодомор».

 Нашим головним завданням є зробити постраждалих від голодомору безсмертними.

Наша мета - пам'ятати, щоб жити. Це є історична правда і закреслити її неможливо.

 Вона має право на пам'ять, адже згадавши ім'я людини через багато років, ми її воскресаємо для людей .

День Гідності та Свободи

21листопада в нашій країні відзначається День Гідності та Свободи. В історії україни було багато трагічних періодів та подій. в наш час в історію увійшла ще одна подія – майдан, який змінив нашу державу та наш народ і наше життя.

Події останніх років ставлять перед бібліотеками завдання: патріотичне виховання підростаючого покоління. Готуючись до відзначення Дня Гідності та Свободи, бібліотеки оформлена книжкова виставка-пам'ять під назвою «Події, що змінили долю України».
 Біля виставки проведено патріотично-інформаційну бесіду «Революція Гідності та Свободи».
Під час бесіди  мова  йшла про революційні події та патріотів України, які не пошкодували свого життя заради Свободи. Герої не умирають! Переглянули  відео ролик «Майдан 2013-2014 років –унікальне явище європейської історії» відео-хроніка.

«Лиш пам’ять серця говорить».

   

До  Дня  Перемоги у Другій світовій війні до цієї  дати  у бібліотеці оформлено книжкову  викладку « Нас пам’ять кличе у роки  війни», на якій було представлено нові книжкові видання з історії України, а також, зібрані бібліотекарями матеріали та відомості про славних героїв-захісників, які захищали і продовжують боронити нашу Батьківщину.

 Відбувся вечір зустрічі в колі ветеранів «Лиш пам’ять серця говорить».

 Відбувся мітинг-реквієм із нагоди 72-річниці з Дня Перемоги  «Перемога, свята Перемога!»  біля обелісків с. Кивачівки та с. Цвіліхівки.

   

Жахливі сторінки минулого.

До річниці на Чорнобильській АЕС  провели тематичний захід годину
 пам’ яті«Жахливі сторінки минулого».
 Чорнобиль… це слово вже багато років наводить жах і сповнює терпким болем серця людей в усьому світі. Діти  знають про трагедію на Чорнобилі, вони дуже уважно слухали розповідь про трагедію і самі доповнювали тему, всі разом відповідали на запитання - яку біль і страждання приніс цей день 26 квітня 1986 року. З цікавістю проглянули відеофільм «Чорнобиль – місто привид» діти так захоплено дивились на екран, що здавалося кожен із них душею болів за подвиги ліквідаторів цієї страшної аварії.

Великдень.

Христове Воскресіння відбулося дуже рано в неділю, третього дня після його смерті. Звідси існує в Церкві дуже давній звичай, який нагадує, що пасхальний піст закінчується в суботу вночі і воскресні торжества починаються опівночі або на світанку.

Великодні торжества розпочинаються обходом довкола церкви під звуки дзвонів. Цей обхід є символом ходу жінок-мироносиць в неділю вранці до Господнього гробу. Після обходу, перед зачиненими дверима церкви, наче перед запечатаним Божим гробом, починається воскресна Утреня. Тут перший раз чуємо радісне:
"Христос воскрес із мертвих смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував"
Під час співу воскресного тропаря священик хрестом відчиняє двері церкви на знак того, що Христове Воскресіння відчинило нам двері до неба.
Традиції Великодня
Великдень багатий різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це — "Великий День".
Великодній сніданок розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини), зі словами благословення роздає яєчко і промовляє:
— Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на довгії літа. Щоб Матір Божа всіх нас взяла під свій покров. Щоб ми змагалися зростати духовно і виховували у такому ж дусі своїх дітей. Дай, Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати. "Христос воскрес!" — "Воістину воскрес!" — відповідають усі присутні за святковим столом.
Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародок нового життя. У християнстві яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято.
Великдень — це також час поминання покійних. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення. Часто залишають на могилках трохи свяченого.
У цей день священик з церковним братством ходить по кладовищі і відправляє над могилами померлих родичів, кропить свяченою водою зі словами: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував". У такий спосіб рідні діляться з померлими воскресною радістю.
Великдень багатий на звичаї, що походять ще з дохристиянських часів, коли народ відзначав свято привітання весни і весняного сонця. Християнська релігія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за свої. Такими народними звичаями є гаївки, забави, дарування писанок та крашанок.

Прикмети на Великдень

Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.
Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.

 У бібліотеці для дітей організовано  книжкову виставку  «Щоб землю з небом в одно злучити, Христос родився, Славіте його» . 

День сміху

1 квітня називають День сміху, в інших — День дурня бібліотека  запросила учнів 5кл. на гумористичний мікрофон «Скільки світу, стільки й сміху», на якому звучали гуморески та байки О.Вишні, П. Глазового, Г. Бойка, С. Олійника,

 С. Руданського. Щирий дитячий сміх лунаві..

Бібліотекар  розповіла про історію походження свята гумору, звідки прийшов до нас неофіційний день сміху, як його святкують у різних країнах та містах.

День партизанської слави.

22 вересня щорічно в Україні відзначається День партизанської слави. Це - державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали.
В бібліотеці до цієї дати оформлено тематичну викладку  «День партизанської слави» проведено історичну годину"Пам'ять про минуле". 

День пам’яті жертв фашизму

День пам’яті жертв фашизму – це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в результаті гігантського, нелюдського експерименту. Це мільйони солдатів, яких нацистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше – мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб і від голоду.Немає такої країни, яка б виграла від правління нацистів, немає такої нації,

 яка б збагатилася матеріально або духовно в результаті їх володарювання. Найстрашніша ідеологія – та, яка робить людину винуватою від народження тільки за кров, яка тече в її жилах. Ідеологія нацизму принесла руйнування як тим, хто її вигодував, так і тим, хто їй протистояв. У другу неділю вересня у світі традиційно відзначається Міжнародний день пам’яті жертв фашизму.Міжнародний день пам’яті жертв фашизму – це день пам’яті десятків мільйонів людей які загинули в роки Другої світової війни, кошмар якої ніколи не повинен повторитися.

У  бібліотеці проведено Екскурс  в історію «Людської  пам’яті  ріка». 

"Крути – славетна сторінка нашої історії"

        Крути – сумна, але славетна сторінка в історії нашої держави. Цій події  у бібліотеці 29 січня було проведено патріотичний екскурс «Крути – славетна сторінка нашої історії». Під час заходу присутні переглянули документальний фільм “До дня памяти Героїв Крут”, ознайомилися з книжковою виставкою “Пам’ятай  про  КРУТИ ”, прослухали та подивилися  відеокліпи на пісні про Крути. Подвиг українських юнаків під Крутами, які своєю кров’ю окропили землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі.