«Згадаймо сьогодні Крути – двобій між життям і смертю»

   «Згадаймо сьогодні Крути – двобій між життям і смертю».

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути.

Уже багато років поспіль український народ вшановує пам’ять молодих борців за волю, що полягли під станцією Крути. Ця битва стала символом героїзму та відданості Україні, національній ідеї, а її дата         

          Подвиг юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії, як символ Національної честі. Ті, хто загинув у битві під Крутами, назавжди залишаться в нашій пам’яті. Вони полягли, щоб ми сьогодні жили у вільній. Незалежній українській державі.

         Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава!- 29 січня 1918 року – днем національної трагедії.

До річниці бою під Крутами в бібліотеці з метою  ознайомлення читачів з трагічними сторінками українського народу та виховання патріотизму, любові до нашої рідної країни  у бібліотеці  проведено Історико - патріотичний екскурс  «Згадаймо сьогодні Крути – двобій між життям і смертю».

 До уваги читачів пропонувалися книги,  що розповідають про цю подію.

«Голокост на території України: погляд із сьогодення».

«Голокост на території України: погляд із сьогодення»

Життя людей – скарб, найвища цінність, 

втрата яких – трагедія

Зникають покоління, які пережили страхіття масових знищень, жахливу трагедію людства – Голокост. Поволі відходить страх… Пам’ять поступово заспокоюється… Натомість виникає переживання, що невдовзі все це стане «Історією», тобто перестане бути безпрецедентним актом знищення мільйонів невинних людей. Молодь повинна знати, пам’ятати ці страшні сторінки історії людства, нашої історії. Ми маємо зробити все, щоб Катастрофа не була забута, адже віра, історія лихоліття, відродження ідуть поруч і створюють єдину картину життя.

Голокост – це назва дванадцятирічного періоду, під час якого нацисти втілили у життя свої схеми знищення європейського єврейства.

Починаючи з 1933 року, коли А. Гітлер став канцлером Німеччини, мільйони євреїв стали предметом приниження, дискримінації, рабської праці, тортур і смерті. Нацисти і їхні спільники у інших країнах вислідили кожного єврея – у своєму безреалістичному прагненні повного «вирішення єврейського питання».

Сьогодні необхідно не тільки пам’ятати Голокост, тому що пам’ять – то є наша совість, а й передавати підростаючому поколінню інформацію про той страшний період історії України, шанувати пам’ять загиблих, робити все можливе, аби подібні трагедії не могли повторитися НІКОЛИ!

• Голокост почався в січні 1933 року, коли до влади прийшов Гітлер, і фактично закінчився 8 травня 1945 року.
• У період між 1933 і 1945 роками під час Голокосту було вбито більше 11 мільйонів чоловіків, жінок і дітей. Приблизно шість мільйонів з них були євреями.
• За час Голокосту загинуло більше 1,1 мільйона дітей.
• Діти були особливою мішенню для нацистів в період Голокосту. Живими вони представляли виняткову загрозу, адже, подорослішавши, вони б створили нове покоління євреїв. Багато дітей задихнулися в скотовозах по шляху до таборів. Тих, хто вижив, негайно поміщали в газові камери.
• Наймасовіше вбивство при Голокості сталося у вересні 1941 року в урочищі Бабин Яр недалеко від Києва в Україні, де було вбито більше 33 000 євреїв всього за два дні. Євреїв змусили роздягтися і підійти до краю яру. Коли німецькі загони стріляли в них, вони падали вниз. Потім нацисти завалювали стіни яру, ховаючи і мертвих, і живих. Поліцаї хапали дітей і також скидали їх в яр.
• Спочатку в газових камерах використовувався чадний газ. Пізніше для вбивства ув’язнених був розроблений інсектицид «Циклон Б». Коли в’язні опинялися в камері, двері закупорювалися і у вентиляцію всередині стін скидалися кульки «Циклону Б», які поширювали отруйний газ. Доктор СС Йоганн Кремер розповідав, що жертви кричали і боролися за життя. Жертв знаходили з кров’ю, що йде з вух, і з піною у рота в напівсидячому положенні в камерах з простором, доступному тільки для розташування стоячи.
• Ув’язнених, в основному євреїв, званих Зондеркоманда, змушували закопувати трупи або спалювати їх у печах. Так як нацистам не потрібні були свідки, більшість членів зондеркоманди регулярно поміщали в газові камери, з декількох тисяч людей вижили менше двадцяти. Деякі члени зондеркоманди перед смертю закопували свої свідоцтва в банках. За іронією долі, виживання членів зондеркоманди залежало від постійного надходження нових єврейських ув’язнених до концентраційних таборів.
• 9 листопада 1938 на території Німеччини та Австрії сталася Кришталева ніч або Ніч розбитих вітрин, коли нацисти віроломно напали на єврейські громади. Нацисти зруйнували, пограбували і спалили понад 1000 синагог, знищили більше 7000 підприємств. Вони також зруйнували єврейські лікарні, школи, цвинтаря і будинки. Коли все було скінчено, 96 євреїв були вбиті і 30 000 заарештовано.
• На перших етапах знищення європейських євреїв нацисти насильно переселяли їх в гетто і дотримувалися політики непрямого винищення, позбавляючи євреїв основних засобів до існування. У найбільшому Варшавському гетто в Польщі кожен місяць помирало близько 1% населення.
• Приблизно 1/3 частина проживаюча в той час єврейського народу була вбита при Голокості.
• У своїх мемуарах Рудольф Гесс описував, як євреїв обманом заманювали в газові камери. Щоб уникнути паніки, їм говорили, що потрібно роздягнутися для душу та дезінфекції. Нацисти використовували «Особливі загони» (інших єврейських ув’язнених), які підтримували спокійну обстановку і допомагали тим, хто відмовлявся роздягатися. Діти часто плакали, але після того як члени Особливого ​​загону втішали їх, вони входили в газові камери, сміючись, граючи або базікаючи один з одним, часто все ще з іграшками в руках.
• Слово «Голокост» походить від грецького holo «цілий, весь» і kaustos «горючий, згорілий». Воно означає жертвоприношення тварини, при якому все тіло спалюється. Голокост також відомий як Шоа, що в перекладі з івриту означає «руйнування, знищення». Поняття «Шоа» і «Останнє рішення» завжди ставляться до знищення нацистами євреїв, а прозивне «Голокост» відноситься до влаштованого фашистами геноциду в цілому, в той час як «холокост» може означати масове винищування будь-якої групи людей будь-яким урядом.
• В період Голокосту були вбиті приблизно 220,000-500,000 циган.
• На відміну від інших геноцидів, при яких жертвам часто вдається уникнути смерті, перейшовши в чужу релігію, що живе в той час єврейське покоління могло врятуватися тільки, якщо їх бабусі й дідусі прийняли християнство до 18 січня 1871 (до дати заснування Німецької Імперії)
• Ті, хто піддався експериментам доктора Йозефа Менгеле, майже завжди були вбиті і анатомували. Багато дітей були покалічені або паралізовані і сотні загинули. Діти кликали його «дядько Менгеле», він приносив їм цукерки та іграшки перед тим, як убити власними руками. Пізніше він потонув в Бразилії в 1979 році.
• Нацистський доктор Йозеф Менгеле, також відомий як «Ангел Смерті», захоплювався близнюками. За словами одного очевидця, в спробі створити сіамських близнюків, він зшив спинами один з одним двох близнюків на ім’я Гвідо та Ніно, яким було близько 4 років. Їх батькам вдалося дістати морфін і вбити своїх дітей, щоб закінчити їх страждання.
• Газ в камери в період Голокосту надходив знизу, а потім повільно піднімався до стелі, що змушувало жертв підійматися один на одного, щоб вдихнути повітря. Тих, хто був сильніший, часто знаходили поверх купи тіл.
• Багато єврейських дітей, яких заховали в християнських родинах під час Голокосту, не здогадувалися про своє походження і залишалися зі своїми прийомними батьками. Деякі діти настільки прив’язалися до прийомних батьків, що не хотіли покидати їх, щоб возз’єднатися з вижившими членами рідної сім’ї.
• Нацистський псевдо-документальний фільм «Вічний жид» 1940 був створений в спробі виправдати знищення євреїв в Європі. У фільмі йшлося, що євреям генетично судилося стати блукаючими культурними паразитами.
• В деяких концентраційних таборах ув’язнених піддавали медичним експериментам, поміщаючи тіло в різні умови, наприклад, розміщуючи на висоті, піддаючи впливу низьких температур або граничного атмосферного тиску. Інших використовували в експериментах із захворюваннями, такими як гепатит, туберкульоз і малярія.
• Робочих концентраційних таборів змушували бігати перед офіцерами СС, щоб показати, що у них все ще є сили. Офіцери СС направляли біжащих в одну з двох ліній. Одна шеренга йшла в газові камери. Інша поверталася в бараки. Біжучі працівники не знали, куди прямує кожен з них.
• Фашисти переробляли волосся жертв Голокосту в повсть і нитки. Волосся також часто використовували для виготовлення шкарпеток та устілок командам підводних човнів, для запалів бомб, мотузок, корабельних шнурів і для набивання матраців. Начальники таборів мали представляти щомісячні звіти про кількість зібраного волосся.
• Першими почали звільняти концентраційні табори радянські солдати. 23 липня 1944 вони звільнили Майданек. Більшість людей в світі спочатку відмовлялися вірити радянським звітам про жахи, побачених там.

 

 25січня у Кивачівські  сільські  бібліотеці до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту відбулася година пам’яті «Свіча пам’яті» , а також оформлено перегляд літератури «Голокост на території України: погляд із сьогодення».

Наша  бібліотека  поповнились чудовою книгою голландського дослідника, головного редактора і упорядника книги  Кора Рооса (Нідерланди) «Народжені страждати?». Книга оповідає про долі 33 колишніх в'язнів гетто, концтаборів, тих, хто пережив Голокост. Книга «Народжені страждати?» розповідає про трагічну історію єврейської громади, яка мешкала в 1941-1944 рр. в районах Східної Європи, - Бессарабії, Буковини та України… Ця книга є дорогоцінною спадщиною спогадів.