«Ой на Івана, ой на Купала»

         

Ой  на  Івана, ой на Купала

06.07.

Жарке літечко принесло з собою свята,  які радують, піднімають настрій і не дають  забути про звичаї та обряди наших предків.  Одним з таких свят є чарівне і загадкове свято, казковим дійством якого є пошук цвіту папороті, перестрибування парами через вогнище, плетіння вінків та пускання їх на воду, ворожіння на своїх «суджених».

Купальські свята — це легенди,  історія і наші сподівання. Тисячоліттями сплелись релігія, прадавні міфи і кохання, язичництво і християнство. Міцно в побуті народу тримається і передається із року в рік, із роду і до роду це  свято.

  Івана Купала  – одне із найзагадковіших традиційних свят, що відзначалися в Україні за часів язичництва. 

Воно припадало на 7 липня (за новим стилем) і пов'язувалося з літнім сонцестоянням. Ім'я ж святу дав Купало – бог земних плодів, урожаю, добробуту та лікарських рослин.

Основні обрядові дії цього дня називалися купаліями і відбувалися у ніч з 6 на 7 липня. Молодь ретельно готувалася до них: збирали дрова для вогнища, ставили обрядове дерево (часто це була верба), яке наряджали вінками й кольоровими стрічками.

        Основним атрибутом свята, довкола якого відбувалися дійства, був купальський вогонь, що символізував сонце-зародок у материнській утробі. Він мав горіти цілу ніч. Всі стрибали через це вогнище, проходячи таким чином своєрідний ритуал очищення. Також вважалося, що коли дівчина і хлопець, узявшись за руки, стрибають у парі і їх руки залишаються з'єднаними, то вони, побравшись, все життя проживуть разом. Ще дівчата плели собі віночки з трав та квітів, які пускали на воду, бо ті таким чином могли вказати "звідки свати будуть".

 Особливо цікавими і таємничими є розповіді про цвітіння папороті в ніч на Купала. 

Для того, щоб це побачити, слід вночі піти до цього куща, побороти нечисту силу, дочекатися того, як опівночі папороть розцвіте світлою жариною, зірвати квітку і сховати її за пазуху. Такий сміливець набуває можливості бачити, як переходять із місця на місце дерева, розуміти мову птахів, тварин, рослин, зможе відшукати заховані в землі скарби і заволодіти ними.

   З нагоди свята Івана Купала  в бібліотеці презентовано книжкову виставку «Ой  на  Івана, ой на Купала», де представлена  література з  народознавства, етнографії,статті з періодичних видань. За допомогою виставки можна дізнатись з яких далеких язичницьких часів прийшло до нас це свято.

  Для  користувачів   Інтернетцентру    було  проведено  годину  народознавства  ««Ой  на  Івана, ой на Купала» , під  час якої  вони дізналися  про традиції і  звичаї, пов’язані  з  святкуванням  цього  свята та  переглянули  відео. 

    Бібліотекар   із зав.клубом провели майстерклас   з  плетіння вінків та  розповіли  про  обрядові  значення  вінка.

ЧЕРВНЯ 2019 р.

Конституція- наш спільний крок до майбутнього

  28 червня - День Конституції України, свято національного єднання й загальної відповідальності за сьогодення і майбутнє нашої Батьківщини! Напередодні цього свята  бібліотека спільно з   клубом провели інформаційну годину «Конституція- наш спільний крок до майбутнього».   В бібліотеці була розгорнута книжкова виставка-перегляд «Оберіг  нашої  держави», де читачам була запропонована правознавча, історично-довідкова та художня література.

 

      Виставка дає можливість зрозуміти, яким важливим і важким був процес створення власної Конституції.

голокост

До Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту  оформлено та представлено  тематичну виставку "«У пам’яті немає забуття",та проведено слайд- бесіду -реквієм «ГОЛОКОСТ».
  Історія  гноблення єврейського народу почалася ще  за біблійних часів, і  завдяки упередженому ставленню до єврейської етнічної групи і супроти здоровому глузду  сучасної людини геноцид  проти євреїв на територіях  різних країн  набув мегамаштабу і  в ХХ столітті.
На сьогодні Голокост - це уособлення людських страждань і абсолютного зла, універсальний символ трагічних подій для всього людства. 

   

Шануймо, Україну Соборну.

                                                    Це моя земля, це твоя земля

Неповторна і єдина.

Це моя земля, це твоя земля

Україна, Україна

День Соборності - це свято України відзначаємо щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.

Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини.

Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межаходнієї держави. Західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорщини, але, навідміну від східних земель, тут українці мали ряд політичних свобод і всебічно розвиваликультурне та громадсько-політичне життя. 9 жовтня 1918 р. на засіданні австрійського парламенту майбутній глава уряду ЗУНРК.Левицький висловив загальне прагнення галицького народу до Києва. 20 жовтня 1918 р.на багатотисячній маніфестації у Львові відомий західноукраїнський політичний ігромадський діяч С.Вітик закликав до негайної злуки з Великою Україною.

Українська Національна Рада, яка 3 січня 1919 року одностайно прийняла ухвалу прозлуку Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою. Київські видання друкували численні статті, інформації, інтерв'ю, присвячені об'єднанню українських республік.

І ось настав день, за який українці боролись упродовж багатьох століть. Уранці 22 січнябіля святої Софії було велелюдно. Вхід з Володимирської вулиці прикрашала тріумфальна арка з гербами історичних земель України. Під звуки оркестру крокували військові підрозділи.

«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України - Галичина,Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна - в одну Велику Україну...

Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу».

З того часу вже стали марними спроби наново поставити той штучний кордон. І в цьому велика заслуга творців Акту Соборності 22 січня 1919 року.

Таким чином, вперше за шістсот років був зроблений серйозний крок до об'єднання більшості етнічних українських земель в єдину державу. 

День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України. Згідно з цим документом 22 січня - день, коли був проголошений в 1919 році Акт Злуки,

встановлено Днем Соборності України.

Повертаючись  до  нашої  історії  ми  з  глибокою  вдячністю  схиляємо  голови  перед  усіма  поколіннями,  хто  відстоював  і  відстоює  дотепер  нашу 

державу,  нашу  незалежність.                                                                                                            З  цієї  нагоди  в  бібліотеці  оформлено    Інформаційне досьє : «Соборна Україна: історія і сучасність» , Гортаючи  сторінки  історії,  бібліотекар  привернула  увагу  присутніх  до знання  історії   нашої  країни,  і  що  День  Соборності  України  -  важлива   віха  в  історії  нашого  народу.   

А також  проведено літературно-музична композиція "Шануймо, Україну  Соборну!"  

«Дзвони болю і тривог»

Крути – сумна, але славетна сторінка в історії нашої держави. Цій події  у бібліотеці було проведено  огляд книжкової виставки «Дзвони болю і тривог» до Дня пам’яті Героїв Крут  для різних  груп  читачів патріотичний екскурс «Крути – славетна сторінка нашої історії». Під час заходу присутні переглянули документальний фільм “до дня памяти Героїв Крут”, ознайомилися з книжковою виставкою, прослухали та подивилися  відеокліпи на пісні про Крути. Подвиг українських юнаків під Крутами, які своєю кров’ю окропили землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі.

«У пам’яті немає забуття»

27.01 У бібліотеці  оформлено виставку – реквієм «У пам’яті немає забуття»(до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту) для різних груп читачів. Проведено годину пам’яті   «Історія нагадує, історія вчить, історія застерігає».Захід проходив з метою ознайомлення  користувачів бібліотеки з трагічною історією єврейського народу періоду Другої світової війни.

Під час проведення заходу відбувся перегляд відеороликів “Голокост – трагедія ХХ століття”. 

Соборна Україна: історія і сучасність

18.01.У філіалі відбулосяі Інформаційне досьє «Соборна Україна: історія і сучасність».В ході зхода  було згадано історичні події які сформували підґрунття для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї.Було оформлено книжкову - ілюстровану викладку – міркування «Свято єднання й державності» присвячена даній темі, де всі бажаючі вільно могли ознайомитись з представленою літературою та копіями документів.

Звичаї та обряди мого народу

13.01.Урок народознавства «Звичаї та обряди мого народу» в рамках  засідання клубу «Світлиця».

Той страшний Голодомор.

Щорічно в останню суботу листопада в Україні вшановують пам'ять жертв голодоморів і політичних репресій. З нагоди роковин Голодомору 1932-1933 р.р., жертвами якого стали мільйони українців, в бібліотеці було організовано книжкову виставку «Голодомор:пізнання історичної правди», на якій були представлені твори, присвячені цій трагічній події відбулася  історична година «Той страшний Голодомор».

 Нашим головним завданням є зробити постраждалих від голодомору безсмертними.

Наша мета - пам'ятати, щоб жити. Це є історична правда і закреслити її неможливо.

 Вона має право на пам'ять, адже згадавши ім'я людини через багато років, ми її воскресаємо для людей .

День Гідності та Свободи

21листопада в нашій країні відзначається День Гідності та Свободи. В історії україни було багато трагічних періодів та подій. в наш час в історію увійшла ще одна подія – майдан, який змінив нашу державу та наш народ і наше життя.

Події останніх років ставлять перед бібліотеками завдання: патріотичне виховання підростаючого покоління. Готуючись до відзначення Дня Гідності та Свободи, бібліотеки оформлена книжкова виставка-пам'ять під назвою «Події, що змінили долю України».
 Біля виставки проведено патріотично-інформаційну бесіду «Революція Гідності та Свободи».
Під час бесіди  мова  йшла про революційні події та патріотів України, які не пошкодували свого життя заради Свободи. Герої не умирають! Переглянули  відео ролик «Майдан 2013-2014 років –унікальне явище європейської історії» відео-хроніка.

«Лиш пам’ять серця говорить».

   

До  Дня  Перемоги у Другій світовій війні до цієї  дати  у бібліотеці оформлено книжкову  викладку « Нас пам’ять кличе у роки  війни», на якій було представлено нові книжкові видання з історії України, а також, зібрані бібліотекарями матеріали та відомості про славних героїв-захісників, які захищали і продовжують боронити нашу Батьківщину.

 Відбувся вечір зустрічі в колі ветеранів «Лиш пам’ять серця говорить».

 Відбувся мітинг-реквієм із нагоди 72-річниці з Дня Перемоги  «Перемога, свята Перемога!»  біля обелісків с. Кивачівки та с. Цвіліхівки.

   

Жахливі сторінки минулого.

До річниці на Чорнобильській АЕС  провели тематичний захід годину
 пам’ яті«Жахливі сторінки минулого».
 Чорнобиль… це слово вже багато років наводить жах і сповнює терпким болем серця людей в усьому світі. Діти  знають про трагедію на Чорнобилі, вони дуже уважно слухали розповідь про трагедію і самі доповнювали тему, всі разом відповідали на запитання - яку біль і страждання приніс цей день 26 квітня 1986 року. З цікавістю проглянули відеофільм «Чорнобиль – місто привид» діти так захоплено дивились на екран, що здавалося кожен із них душею болів за подвиги ліквідаторів цієї страшної аварії.

Великдень.

Христове Воскресіння відбулося дуже рано в неділю, третього дня після його смерті. Звідси існує в Церкві дуже давній звичай, який нагадує, що пасхальний піст закінчується в суботу вночі і воскресні торжества починаються опівночі або на світанку.

Великодні торжества розпочинаються обходом довкола церкви під звуки дзвонів. Цей обхід є символом ходу жінок-мироносиць в неділю вранці до Господнього гробу. Після обходу, перед зачиненими дверима церкви, наче перед запечатаним Божим гробом, починається воскресна Утреня. Тут перший раз чуємо радісне:
"Христос воскрес із мертвих смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував"
Під час співу воскресного тропаря священик хрестом відчиняє двері церкви на знак того, що Христове Воскресіння відчинило нам двері до неба.
Традиції Великодня
Великдень багатий різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це — "Великий День".
Великодній сніданок розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини), зі словами благословення роздає яєчко і промовляє:
— Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на довгії літа. Щоб Матір Божа всіх нас взяла під свій покров. Щоб ми змагалися зростати духовно і виховували у такому ж дусі своїх дітей. Дай, Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати. "Христос воскрес!" — "Воістину воскрес!" — відповідають усі присутні за святковим столом.
Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародок нового життя. У християнстві яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято.
Великдень — це також час поминання покійних. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення. Часто залишають на могилках трохи свяченого.
У цей день священик з церковним братством ходить по кладовищі і відправляє над могилами померлих родичів, кропить свяченою водою зі словами: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував". У такий спосіб рідні діляться з померлими воскресною радістю.
Великдень багатий на звичаї, що походять ще з дохристиянських часів, коли народ відзначав свято привітання весни і весняного сонця. Християнська релігія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за свої. Такими народними звичаями є гаївки, забави, дарування писанок та крашанок.

Прикмети на Великдень

Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.
Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.

 У бібліотеці для дітей організовано  книжкову виставку  «Щоб землю з небом в одно злучити, Христос родився, Славіте його» . 

День сміху

1 квітня називають День сміху, в інших — День дурня бібліотека  запросила учнів 5кл. на гумористичний мікрофон «Скільки світу, стільки й сміху», на якому звучали гуморески та байки О.Вишні, П. Глазового, Г. Бойка, С. Олійника,

 С. Руданського. Щирий дитячий сміх лунаві..

Бібліотекар  розповіла про історію походження свята гумору, звідки прийшов до нас неофіційний день сміху, як його святкують у різних країнах та містах.

День партизанської слави.

22 вересня щорічно в Україні відзначається День партизанської слави. Це - державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали.
В бібліотеці до цієї дати оформлено тематичну викладку  «День партизанської слави» проведено історичну годину"Пам'ять про минуле". 

День пам’яті жертв фашизму

День пам’яті жертв фашизму – це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в результаті гігантського, нелюдського експерименту. Це мільйони солдатів, яких нацистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше – мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб і від голоду.Немає такої країни, яка б виграла від правління нацистів, немає такої нації,

 яка б збагатилася матеріально або духовно в результаті їх володарювання. Найстрашніша ідеологія – та, яка робить людину винуватою від народження тільки за кров, яка тече в її жилах. Ідеологія нацизму принесла руйнування як тим, хто її вигодував, так і тим, хто їй протистояв. У другу неділю вересня у світі традиційно відзначається Міжнародний день пам’яті жертв фашизму.Міжнародний день пам’яті жертв фашизму – це день пам’яті десятків мільйонів людей які загинули в роки Другої світової війни, кошмар якої ніколи не повинен повторитися.

У  бібліотеці проведено Екскурс  в історію «Людської  пам’яті  ріка». 

"Крути – славетна сторінка нашої історії"

        Крути – сумна, але славетна сторінка в історії нашої держави. Цій події  у бібліотеці 29 січня було проведено патріотичний екскурс «Крути – славетна сторінка нашої історії». Під час заходу присутні переглянули документальний фільм “До дня памяти Героїв Крут”, ознайомилися з книжковою виставкою “Пам’ятай  про  КРУТИ ”, прослухали та подивилися  відеокліпи на пісні про Крути. Подвиг українських юнаків під Крутами, які своєю кров’ю окропили землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі.